Якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»
19 серпня за новим стилем - давнє народне свято Другий Спас або Яблучний Спас. Це народне свято східних слов'ян відоме з давньоруських часів. В церковному календарі це свято отримало назву Преображення Господнього. Святкування Преображення триває 9 днів, з 18 до 26 серпня.
За древнім церковним звичаєм 19 серпня святять груші, яблука, виноград, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. Раніше до Другого Спаса правовірні селяни не їли садовини, бо це вважалося гріхом. Після церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила».
Триває двотижневий піст – «спасівка», який почався на Маковія. З Маковія починалися також проводи літа. Замовкали птахи – не чути вже соловейка, зозулі, горлиці, починають відлітати ластівки. «Ластівка весну починає, осінь накликає» - каже народна приказка. «Відцвітають рози, падають холодні роси» - вже відчутна прохолода зранку і вночі. Ночі стають темнішими і довшими. В сутінках зорі наче побільшали і поближчали. Починається перша сівба озимих.
Перед Яблучним Спасом селяни косили траву-отаву, завершували викопувати цибулю та часник, бо 17 серпня - Явдоха-сіногнійка, яка нагадувала, що залишені в грунті цибуля та часник можуть вимокнути. Треба було зібрати й малину, бо вона втрачає смак. І якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!» Якщо на Спаса сухий день, то це – предвістя сухої осені, мокрий - мокрої, а ясний - суворої зими.
Як пишуть "Українські традиції", свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день. Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що все — від людини до рослини — повинно бути присвячене Богу. За народними прикметами, Яблучний Спас означає настання осені і перетворення природи.
Прийнято вважати, що ночі після Спаса стають набагато холоднішими. В середній смузі України від цього дня вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!»
Зі святом Спаса пов'язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки, на ниві ставлять «Спасову бороду» — останні незжаті колоски, які просто на полі урочисто зав’язуються червоною стрічкою і яким приноситься в жертву хлібина. Цей обряд має також назву Велесової або Дідової Бороди.
До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а до дому — ходячим покійникам. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за іконами, де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городу, а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс — «щоб не випадало з голови волосся».
На Спаса поминають також померлих родичів. Це давня українська народна традиція – відголосок прадавнього культу предків. За народною міфологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: мерці з'являються у Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса. Наш народ вірить, що предки сприяють цвітінню і дозріванню плодів, охороняють ниви, садки і городи. Тому в ці дні приносили жертви Роду і Рожаницям як родинним богам. Саме їм урочисто виготовляли і запалювали спасівські свічі з нового воску, кришили хліб, виливали медовий напій.
Прийшов Спас - бери рукавиці про запас. Минув Спас - держи кожух про запас. До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе. Як у Спасівку будуть великі вітри, то зима буде з віхолами та лютими морозами. Якщо у Спасівку на деревах жовтіє листя, це віщує ранню осінь. Якщо на Спаса нема дощу, то це прикмета, що буде гарна суха осінь. Дощів небагато буде. Якщо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжний, якщо спекотно - січень морозяний. Пройшов Спас - пішло літо від нас.
Прийшов Спас - бери рукавиці про запас.
