[415x453]
Як дивно... Захотіла щось написати про тебе, бо знаю, що це найкращий спосіб тебе забути. Але раптово зрозуміла, що мені цього зовсім не хочеться. Я не прагну тебе забути, бо не хочу втрачати ті чудові спогади в яких ти був присутній. Кажуть, що чим більше людина розповідає про свої враження, тим менше в неї їх залишається. Саме тому я не розповіла нікому навіть половини того, що відчувала з тобою. Перед тим, як почалися канікули я загадала бажання – знайти людину, яка допоможе забути тебе. Воно виповнилося. Я тепер сміюся з цього дивного кохання, але все одно не отримую того, чого хотіла. Я відчувала твою підтримку і твоє тепло поруч 2 роки. Це дуже немалий строк і цього вистачило, щоб прив’язатись до тебе. Я була впевнена, що я тебе не кохаю аж до тої пори поки не поїхала. В мене не вистачило духу навіть попрощатись. Ти єдина людина з якою я почувалася собою. Поруч з тобою я відпочила та набралась нових вражень, тих, які тепер вночі не дають спокою. Ніхто з моїх хлопців ніколи не приходив будити мене зранку, не піклувався про мене так, як це робив ти. Ти дуже схожий на мене, споріднена душа. Кажуть, дурні мислять однаково. Це про нас. В тебе дивовижне виховання, манери і відчуття такту. Ти знаєш коли і що потрібно сказати. Ти причарував мене. Ти перша людина, котрій я сказала слова кохання, зазвичай я остерігалася їх, бо відношусь до цього дуже серйозно. Ніхто з моїх колишніх не бачив як я плачу, а ти спостерігав. Нікому б не пробачила такі паскудні вчинки, а тобі запросто. З тої пори як я приїхала додому мені здається, що я не можу без тебе вільно дихати. Нібито все всередині стиснулось і не хоче приходити в норму. Думки про тебе не відпускають мене ні на день. Мені важко. Я хочу просто тебе побачити, обійняти. Було б дуже добре, якби ти здивував мене і справді приїхав. Мабуть, тоді ти став би коханням мого життя. Але цього не буде. Маленька надія, яка грілася десь у найтемніших куточках моєї душі вмирає чим більше я про це думаю. Дивлячись на речі свідомо, розуміючи, яке складне життя я все одно не можу забути тебе, відкинути надію, що ти мене кохаєш. Я намагалася витіснити тебе з голови новими враженнями, хлопцями, але все марно. Можна подумати, що на тобі весь світ зійшовся. Тебе ніхто і ніщо не може затьмарити. Тепер я мрію, щоб хтось допоміг мені забути тебе, потім я захочу, щоб ще хтось допоміг забути того і т. д. до нескінченності. Я так і не змогла знайти в собі сили сказати тобі величезне дякую, або поставити крапку у наших відносинах, або, нарешті, тебе забути .Раптом згадала, як ти сердився, коли я цілувалася з розплющеними очима. Тобі це дуже не подобалось... Насправді, тобі є за що дякувати. Ти не зробив мені боляче, а навпаки, до останнього намагався втримати мене, ти подарував мені кохання, ти навчив мене більш дорослим стосункам. На жаль, ми занадто схожі і не змогли чекати та терпіти один одного довго. ВЕЛИКЕ ДЯКУЮ. Кохаю, цілую з заплющеними очима і ніколи не забуду. Твоя Я.

P.S. Счастье есть..я с ним знакома..я знаю его номер..знаю запах и цвет глаз...они голубые.У него такие глаза которые я никогда не забуду..и никогда ни у кого не увижу....