блин....жалко...что так все получилось.... а все из-за залёта... ребенок меняет жизнь....
а будущий муж может семью обеспечить?....

Ответ на комментарий Aspelena # говорить що забеспечить.

Та_що_ходить_по_вод1, а учится ты собираешься?

Ответ на комментарий Aspelena # я вчуся на другому курсі університету,
кидати не буду..
можливо візьму академвідпустку

Та_що_ходить_по_вод1, аа...ясненько...

О_о поздравляю!

з тим шо спортила собі життя?

Та_що_ходить_по_вод1, оу...печально...

хм..кожен має право на помилку..напевно...думаю,все ж таки буде добре,от побачиш..

намагайся зара не думати про того іншого. головне що чоловік в тебе чесний, і взяв тебе за дружину а не кинув на призволяще, то вже добре, а вже як далі буде то побачите. не розчаровуйся заздалегідь в житті.

добре, що він тебе не кинув
а дитина - це завжди щастя!
будеш модною матусею, а потім буде час зробити кар'єру
частіше буває, що жінка хоче дитину, а немає ні часу ні здоров'я
все у тебе буде добре, думаю тобі рідні та друзі допоможуть і дитину виростити і стати на ноги самій
головне - не кидай вчитися

Жесть. Сума сойти. Я в шоке. Как я боюсь такого.

Любит одного... "даёт" другому... во время беременности мысли о том, что испортила себе жизнь... Во всей этой истории искрене жалко будущего мужа (видать честный парняга- сочуствую, что не разглядел с кем собрался жить и строить семью:( ) и конечно ребёнка...

ага, а как затаскивать пяную девченку в постель, то он нормальный??

а кто, собственно, Вам "доктор"? То есть привязал, принудительно напоил и надругался??? А потом замуж позвал...
Что-то не стыкуется... Ваше объяснение хорошо для подобных Вам себялюбок. Я не лично к Вам претензии "вкатываю" а ко всем подобным горе-мамочкам:( Задумайся как ребёнку в семье, созданной "по залёту" жить и расти будет херово...
Ладно себе доказала, что в 18 лет ещё думать не научилась... Но ребёнок то в чём виноват или мужик, который не бросил а честно поступил?

не треба все так сумно уявляти... Одруження і дитина на 2 курсі це не трагедія, не ти одна така.. Інше діло, що ти кажеш, що не кохаєш, але все це відносно... Раніше люди тільки так і одружувались, наприклад мої бабуся і дідусь, ні про яку любов не йшлося і от вже святкують золоте весілля і ще досі називають один одного пестливо...:) Зрозумій, що твоє щастя чи нещастя залежить лише від тебе, від того, як ти сприймаєш це життя. Посміхнись, подивись на це з іншої сторони, подивись на свого майбутнього чоловіка і ти побачиш, що ця людина не менш цікава за будь кого іншого і постарайся побудувати із ним щасливе життя...

Ответ на комментарий link77 # я и не говорю что я самая умная, я в посте написала что дура, знаете я никого не хочу осуждать, и пожалуйста не осуждайте меня, не зная!
все ошибаются, а ребёнка я люблю, хоть он ещё и не родился, это я его решила оставить!

а тот кого люблю уже больше года в другой стране на ПМЖ

а с будущим мужем встречалась 2 месяца до того как переспать, есть уважение и симпатия, но нет любви,
не нужно из меня делать шлюху! и самовлюбленную суку,
совершенно ничего толком не зная!

так..сумна історія..але життя продовжується....
головне, що в тебе буде "маленький"...він якраз вас з чоловіком і зблизить

а коли повернеться твій коханий...він не готовий прийняти тебе та дитину?

він не повернеться, залишився там назавжди

оу..зрозуміло... ще сумніше