Душа то поет, то плачет.. какая-то неразбериха О_О То мне кажется, что у меня вообще "своя весна" и на вашу весну мне наплевать, что от нее только хуже может быть, ничего приятного, то я радуюсь  и пою..

Хочу купить фотик..на барахолке) Какой-нибудь Зенитик))

И пишу вот..

А ще ти кричав щось менi у слiд , памятаєш? Я вже йшла, а ти все нiяк не мiг заспокоїтись, тебе все те дуже сильно вразило.
 
А що, питається, такого? Тобi що бiльше сподобалось: кава, чи тiстечка? Кава з Чайної країни, тiстечка з Сiльпо здається. Смiшний.
 
Хоча, що ж тут дивного? Я завжди знала який ти чуттэвий.
 
А ще ти менi спiвав. Ти знаєш, що абсолютно не вмієш співати? Але всеодно постійно це робиш. Особливо для мене. Ще й стараєшся так. Наче в останнє. ………………………………………………………………………………………………………………
Ой, а ти обiцяв повернутись. Хоч це вiдклалося десь в тебе в головi? Чи тобi й це зручнiше забути?
 
А мама? Ти знаєш, менi дзвонила твоя мама. Й вже не раз. Все питає як ти там. А я ж звiдки знаю? Така ж ото кумедна як i ти.
 
Ну нiчого. Ось ти все згадаєш, прийдеш до мене, я й їй тодi зателефоную. Ато ж турбується, певно.
 
Так.. Ну що ще? Ти вже втомився? Можу продовжити завтра.. Мовчиш?
 
Ой, ну ще буквально кiлька слів!
 
Ти губи мої хоч iнколи згадуєш? Я їх облизувати любила. I посмiхатись теж. Доречi давно вже не посмiхалась.. Ото ж певно як ти пiшов, так i перестала..
 
А чому ти пiшов? А, розумiю, ти втомився. Ну нiчого. То таке. То минеться. Ти головне повернись.
 
Ой..а що ж зi мною буде, якщо я надто сильно буду тебе чекати?
 
А ти знаєш як менi страшно? Йолоп. Покинув. Геть безсовiстний.
 
В мене ж нiчого не лишилось. Ти цього хотiв? А руки?
 
Твої-твої, чиї ж iще? Я хотiла їх цiлувати все життя. А ти пiшов. Фу.  
 
Ну все. Скажи тiльки..ти любив мене? Хоч трохи?..
 
Да-да, знаю, що не можеш.. Ти дуже далеко. Я вже зрозумiла, менi добре це пояснили. Але ж ти чуєш, правда? Ну то наснися. I я буду радiти. Тобi ж не байдуже? Я знаю, що тобi не байдуже. Ти нiколи не був байдужим.
 
Ну все. Прощавай.
 
Я ще напишу тобi.
 
А ти прийди.
 
Я ж чекаю.
 
I мамi зателефонуй. Вона ж хвилюється, певно.