Настроение сейчас - Просто супер!!!

Читайте і захоплюйтесь,
Самі пишіть і захоплюйтесь,
Грайте , але не захопіться.
Написано самостійно,більшість подій вигадано.Розповідь написана від імені мого персонажа, тому й у чоловічому роді.А кінець 1 розділу набагато цікавіший за початок, тому прошу дочитувати до кінця!Або тим, хто не хоче читати дрібниці раджу починати читати від слів: "До речі 3 червня".Бажаю приємного читання!!!!
ПЕРЕДМОВА
Ця розповідь про того, хто жив у боротьбі, його життям була війна, його коханням була воїтельниця.
Це початок і кінець
величного
воїна і зооморфа
який ніколи не здавався
і боровся за своє
життя відчайдушно!
РОЗДІЛ 1
Сьогодні я створив свого персонажа.Мій персонаж раси оборотень.Він дуже сильний.Його звати XXX2. У нього одразу ж з"я вилося повно друзів, хто ж не захоче дружити з таким персонажем. Спочатку мене навчали вмінно грати цю гру, але я їм так і відповів, що я це все уже знаю, а що не знаю, те сам дізнаюся.Мій наставник дав мені перше завдання, побороти Ростки Росянки 1 рівня.Це було так легко і приємно відчувати запах бою.Їх мені треба було 10 штук.Поборотись-це завжди до мене, але не без користі для себе.Після цього завдання я отримав 2 рівень.Треба було підвищити мою характеристику.Я вирішив, що сила для мене-це основне і підвищив її на 2 пункти із 5 доступних, а все інше на один.Все інше-це інтелект, виносливість, ловкость.Я по-швидкому віддав завдання наствнику і мені одразу ж дали інше.Але це завдання було ще легшим за попереднє, тому я негайно його розпочав.Мені потрібно було побити Маланхольних Мотильків-10 штук. Це пройшло настільки швидко, що я й не помітив, що я його виконав і продовжував битися, доки не поглянув на список завдань.Саме тоді, під час квесту у мене і з"явився мій перший друг Petr. У нього був 14 рівень, але я цим не переймався, адже у мене скоро буде такий самий, а може й ще більший лвл.
Мені треба було віддати це завдання старейшині, а це означало, що я повинен іти в моє рідне від тепер місто Город Оборотней.
Це місто справляє неабияке враження на новачків у ньому. Дерев"яні ворота, кам"яні стіни та два охоронці по бокам справляють враження, яке неможливо позабути...
В центрі міста стоїть телепорт, це мабуть найбільша споруда у всьому місті.Я знайшов старейшину без жодних проблем, адже над ним висів жовтий трикутний значок із хрестиком посередині.
Це завдання було уже виконано, тому я вийшов через ворота протилежні тим через , які я заходив уперше в своє місто.Там я і вирішив підняти свій рівень на монстрах(вони виглядали доволі жалюгідно, як на монстрів) 3-4 рівнів. А на слабаках, таких, якими вони були, це робити надзвичайно легко. Так я і дійшов до 3 лвл.Далі я з труднощами виліз на гору, знайшов ворогів свого рівня і дав їм жару!!!!!
А все було заради того, щоб вони запам"ятали раз і назавжди, хто тут господар!!!
20% пішли надзвичайно швидко, швидше було лише на 1 лвл. Потім у мене з"явилося іще 4 друзів.Ну, друзі у мене з"являються відповідно до рівня. Далі все таки я вирішив, що мені потрібні завдання. Його я знайшов у стражників.
Це був квест на скорпіонів. Я вдарив їх зліва, потім справа.Я використовував найрізноманітніші тактики бою і усю ману , яка в мене була на створення надзвичайно потужних ударів.
Після цього я підігнав вверх свою характеристику.
До речі 3 червня було Perfect Party і я радо в ньому участвував.Там були усі, хто грає цю гру.я там відірвався на повну. Я люблю такі вечірки, де в усіх нас однакові інтереси. Я звичайно ж бувразом із зооморфами, такими ж як і я.Мені дуже сподобалася на вечірці одна дівчина-друїд. Як вияснилося її звати Наташа.Вона була такою гарною, що я не втримався і зробив декілька компліментів у її сторону.
Схоже було, що їй вони сподобались, тому що решту вечора ми провели разом. Ми розважалися , танцьвали і відривалися , хто як міг.
Вечір пройшов надзвичайно чудесно і на диво дуже швидко, що мабуть засмутило усіх.
Коли надворі уже потемніло і місяць разом із зірками засяяли так, як ніколи іще у житті своєму не світили на цьому темному, але зовсім безхмарному небі я відчув себе всесильним.Мої відчуття зооморфа загострювалися із кожним подувом вітру і із кожним моїм кроком у його сторону, у сторону краси місяця з зірками та похмурності неба. Я відчував, що іще декілька кроків і я провалюсь у безодню, у прірву ізщ якої я уже ніколи не зможу вибратися, у яку я стрибну і у якій я залишуся навіки!
Але дійти до забуття у порожнечі я не зміг, мені перешкодило у цьому світло, яке ставало все яскравішим і яскравішим. Я подумав , що помираю, а це йде янгол небесний забирати мене у кращий світ!!! Але я помилявся , замість янгола у цьому світлі з"явилась Наташа і зі словами_"Тобі туди ще рано!"-повернула мене до реальності.Я із подивом в очах і із вдячністю у серці споглядав спідлоба на неї.Вона все зрозуміла і ми вийшли на балкон святково-трагічної будівлі.
Тут, разом із дівчиною-друїдом, яку я спочатку вважав простою та звичайнісінькою, тобто як усі, я знову почав ставати людиною.А думки про владу та всесильність зооморфа, яким я іще декілька секунд тому був, кудись зникли.Вони просто взяли і потонули у тій порожнечі, у яку я заледве не потрапив.
І ми ось так, обнявшись і думаючи кожен про своє стояли і споглядали на небо, цілуючись, коли бачили, як співають птахи, як світить сонце, яке освітлює безмежний пісок нашого рідного міста, і відтепер єдиного для нас на усьому білому світі.І воно було тут, у Perfect World.
Так і закінчилося Perfect Party на якому я зрозумів, що іще не такий сильний, як мені це здавалося спочатку, і що мені іще потрібно довго грати, щоб отримати хоч найменший досвід у цій грі!!!!!!!

[700x525]