Юридична характеристика договору згідно прийнятого нами підходу є: дві класифікаційні групи: характеристичні та друга – функціональні.
За своїми з характеристичними ознаками, що відображені у легальному визначенні можна зробити висновок, що цей договір є:
1. Одностороннім: за ним набувач наділений обов'язками з утримання та (або) догляду, а відчужувач — ли¬ше правами вимагати належного утримання та (або) догляду.
При аналізі його природи вказується що в юридичній літературі цей договір визнають двостороннім договором . Інша справа, що О. А. Підопригора вважав, що йому притаманні певні ознаки двосторонності, оскільки набувач має право вимагати розірвання договору довічного утримання . Право на розірвання договору у разі неналежного виконання набувачем своїх обов’язків чи неможливості такого виконання відноситься не до змісту договору, а до гарантій його виконання. Це внутрішній (інституційний) спосіб забезпечення виконання зобов’язань.
Договір довічного утримання та (або) догляду є оплатним. Тут у визначені закріплені еквівалентні майнові відносини: набувач отримує у власність визначене договором майно, а відчужувач — необхідне утримання у вигляді відповідних матеріальних благ та послуг. Конструкція еквівалентності у ЦК України не передбачає ціни як обов’язку сплатити певну грошову суму і не встановлено щоб вартість передаваного відчужувачем майна була еквівалентною вартості надаваного набувачем утри¬мання. У вартості взаємного надання сторонами одна одній можуть бути досить істотні розбіжності, що за¬лежить від домовленості сторін, а також від тривалості життя відчужувача та зміни протягом його оціночних категорій: „якість життя”, обсяг споживацької корзини, ціна на основні продукти харчування, лікарські препарати, послуги та тощо.