Легальне визначення договору довічного утри¬мання (догляду) встановлене у ст. 744 ЦК України: за договором довічного утри¬мання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Відповідно у ньому відображено типологічну приналежність (передача майна набувачеві у власність), можливі предмети договору (житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність), персоніфіковано сторони – відчужувач і набувач, відоплатність та її форму вираження – утриманням та (або) доглядом довічно.
На такому тлі виділяються ознаки такого договору, що відрізняють його від інших договорів зазначеного типу Серед індивідуальних ознак такого договірного інституту вказується те, що обмежується коло переданого під виплату ренти майна (тільки нерухомість), спеціальне призначення ренти – забезпечення отримувачу відповідного утримання, більш широкий склад об’єктів ренти .