В кожній мові, в кожнім слові –
Роздум, радість чи журба.

Мову хвилі знає річка,
Мову річки знає берег,
Мову берега – верба.
Мову квітів знає бджілка,
Мову білки знає гілка,
Мову гілки – мурашиний
Зосереджений народ.

Знає вітер мову білки,
Знає вітер мову гілки,
Річки, пташки і мурашки –
Тож бо вітер – поліглот.
Як він вернеться згори –
Ти із ним поговори,
Та завжди собою будь:
Рідну мову не забудь.

Григорій Фалькович (С)