Это цитата сообщения
Ася Равлик Оригинальное сообщениеподумаєш
і бризкатись соком від мандаринок та клюкви
закривати варення в банки
вирізати сніжинки, квітки, букви
сушити дірки й шкарпетки на батареях
задубівшу мерзлу білизну на ґанку
варити вівсянку
лущити в неї горішки
і всі ці запахи зранку
приносити тобі в ліжко ,
ховати між сторінками книжки
як зернятка шишки
як крихточки ніжності в пальцях
пристрасть у скромних танцях
щирість у купах кітчу
загадки в фільмах лінча
музику в суцільному плямканні станцій, рацій
пліткарок,курей, що повсюди несуть
свій сморід,тупість і пух,
решту псевдокритичних клух,
перегони з зайвості інформації
я була би як Ян Ігнацій
коли б вміла вимикати час від часу очі й слух.
але з кожним тижнем стаю все більш чорно-білою
потерпілою брилою
з криком-сокирою
і з чудесною силою
тримати цей крик у собі
через весь океан я тягнула його й тонула
стогнала ніби акула
як духи мух Вельзевула
в християнській темній добі
земноводна скеля
з тріщинками всередині
з ящірками і лебедями
зі сланцем у кожній легені
іду крізь дев"ять кіл Едема
потрібна тобі як рвана струна
зима залазить мені у горло
дере його як шипшина
ти з"являєшся на сусідній вершині
і несеш кольоровий шарф.