Спогади..
06-11-2009 22:07
к комментариям - к полной версии
- понравилось!
Ніколи не намагайтесь зрозуміти, що саме там відбувалось - у твоєму дитинстві, чому більшість історій, розказаних тобі батьками, мале таке несподіване продовження й печальне завершення. Почнеш копатись у дитячих речах, щоденниках і фотоальбомах - обов'язково зав'язнеш, обов'язково натрапиш на щось таке, від чого мороз піде по шкірі й щелепи зведе від судоми й збудження. (c)
Дуже часто розпитують мене про дитинство, а я не дуже полюбляю розповідати і згадувати своє дитинство, «тяжке дитинство без цукерок і дерев'яні іграшки» :D
Чому?
так, просто велика психологічна травма. Батьків із дитинства, можна сказати, що я взагалі не пам'ятаю, мене виховувала бабуся, за що я їй щиро вдячна, а свою рідну матусю коли бачила зверталась до неї "Тётя Света" а потім десь у 5 років мене забрали від бабусі. Що було далі я навіть згадувати не хочу. Все що вони могли про мене сказати "Вечно хамлю, не умею разговаривать, психованная, ужасная эгоистка, злая, думаешь постоянно только о себе" в принципі, зараз точно так же, нічого не змінилось стабільність - основа добробуту =)
Знайшла свій старий щоденник перший запис в 11 років а останній 13.11.07 =)
Просто улыбнуло, просто балбеско =)
вверх^
к полной версии
понравилось!
в evernote