Перший перод життя людського спвтовариства на Земл - Ведичний - трива дев'ятсот дев'яносто тисяч рокв. У перод ця людина живе в ра, немов дитя щасливе.
У Ведичний перод Бог ведений людиною. Вс почуття Бога в людин присутн, через них будь-яка рада здатна людина пзнати вд Бога. А якщо раптом зроблена помилка людиною, Бог вльний виправляти не, гармоню не порушуючи, волю людини не стискуючи, а лише пдказку давши.
У людини Ведичного пероду не виника питань: хто як створив мир, Всесвт, галактики, планету х прекрасну - Землю! Вс люди знають: всм навколишнм, видимим невидиме створено Батьком х - Богом.
Батько скрзь! Зростаюче, живуче навколо - Його жив думки Його програма. ¶ з думками Батька сплкуватися можна власною думкою. ¶ можна вдосконалювати Його програму, зрозумти в деталях перед цим лише необхдно.
Перед Богом людина не схилялася, релгй безлч, згодом виниклих, не снувало у Ведичний перод. Була культура життя. Божественним був спосб життя в людей.
Захворювань плот не снувало. Харчуючись й в одяги Божественн облачаючись, про жу й одяг людина не думала. Думка зайнята ншим була. Думка захоплювалася замилуванням вдкриттв. ¶ над спвтовариством людським правителв не було, не було границь, що визначають тепершн держави.
Спвтовариство людське на Земл складалося з щасливих родин. На рзних континентах жили родини. Всх хн прагнення до створення прекрасного простору поднувало.
Вдкриттв безлч здйснювала, кожна родина, що вдкрила прекрасне, потреба вдчувала подлитися м з ншими.
Енергя Любов формувала родини. ¶ вдав кожний: нова родина створить ще один найпрекраснший оазис на рднй планет.
Обрядв, свят карнавалв у людей Ведичного пероду була безлч. Кожний з них наповнений був великим змстом, чуттвстю й усвдомленням реального земного Божественного буття.
Був кожний з обрядв великою школою й спитом великим для людини, у ньому участь що прийняли. Перед людьми спитом, перед собою, а виходить, перед Богом.
Серед людей цивлзац Ведично за тисячорччя снування не вдбулося жодного розбою, краджки або просто бйки. Навть образлив слова були вдсутн в лексикон. При цьому не було законв, що карають за подбн д.
Закони нколи вд злодянь вдгородити не зможуть. Але знання, культура «Ведов» не допускали у взаминах конфлктв меж людьми.
Кожна родина, що живе у свому матку, знала про те, що якщо непримнсть якась вдбудеться з якимсь, навть стороннм, людиною на територ матку або поруч з ним, нехай навть на краю села, то постражда весь простр.
Всесвтня енергя агрес вплив зробить на зростаюче й всх живучих у ньому. Змниться баланс енергй. Енергя агрес може рости, на доросл вдбитися, на дтях, недугою вразити потомство може.
До того ж людина, у селище що прийшло, фзично була не в змоз з'сти плд, самовльно зрваний або пднятий з земл в саду, що комусь приналежав.
Чутливсть висока була в людей Ведично культури. Вдмннсть значне вдразу мг вдчути хнй органзм, вкусив плд, самовльно зрваний, вд пднесеного йому доброю рукою. Це сьогодн, у магазинах сучасних ствне часто не ма заходу й смаку первозданного продукту. Воно бездушно до людини. Воно нчи й нкому не вддане. Воно продажне.
Коли б сучасна людина спробувала, зрвняв ту жу, що була у Ведичний перод, вн сучасн продукти не змг би .
Прибулець не мг помислить про те, щоб взяти чуже. Любий предмет, навть камнь, у соб мстить нформацю, тльки лише родина, що живе в маток, знала, яка вона.
Кожен маток Ведично цивлзац було неприступною мцнстю для злсного, у будь-якому його прояв. ¶ в той же час утробою материнською воно було для родини, що живе в ньому.
Уже до кнця Ведичного пероду життя людей вдкриття велике трапилося. Вдкриття, якому нема рвних за всю сторю людських цивлзацй на Земл.
Пзнали явно люди силу колективно думки.
¶ тут сказати необхдно, що ж таке думка людини? Думка людини - це енергя, рвно яко нема в простор. Вона здатна створювати прекрасн мири або зброю, здатна планету знищити. ¶ вся без винятку матеря, що бачимо ми сьогодн, думкою створена.
Природа, тваринний мир, сама людина - у натхненн великому створен Божественною думкою.
Предметв безлч штучних, машини, механзми, як сьогодн можемо бачити ми, думка людини створила. Подумати можеш ти, що це руки людини роблять. Так, сьогодн руки застосовувати доводиться. Але все-таки спочатку кожну деталь думка створю.
Уважаться сьогодн думка людини досконалше, нж у минулому в нього була. Але це далеко не так.
У кожно людини Ведично цивлзац по швидкост й повнот нформативно вона перевершувала в мльйони разв думка людини сучасного. З може служити й те, що ми з минулого беремо пзнання про застосування рослин для лкування ж. А в природи механзм набагато досконалший штучних речей.
Не тльки безлч зврв соб на службу людина призвала. Коли вн зрозумв силу колективно думки, побачив, що за допомогою погодою можна управляти. З надр змусити бити джерело. Необережно якщо з думкою надйти, то птаха на лету вбити можливо. ¶ вплинути на життя зрки далеко - сади на зрках зрощувати або знищити зрки. Це не вимисел, реальнсть, було вс те людству дано.
Сьогодн зна кожний, як, уставши на шлях технократичний, прагнула людина створити ракету, здатну до зрок лтати.
Злтали на Мсяць, затративши засобв сил на шкоду Земл чимало. Але нчого не змнили на Мсяц. Подбний спосб приречений, безперспективний небезпечний вн для всх людей Земл й для планет нших. ¶нший спосб. Одню лише думкою на Мсяц квтка можна зростити, створити властиву для людини атмосферу, сад посадити й у плот з любимою сво в саду тм виявитися. Але перед цим думка повинна всю Землю перетворити у квтучий райський сад. ¶ зробити це потрбно колективною думкою.
Думка колективна сильна, у вс Вселено нема енерг, здатно й перешкоджати в дях. Матеря й технка сьогодншнього дня вдображенням думки колективно. Вс механзми й зброю сучасне винайшла вона.
Предмети - камен важк, збравшись разом усього дев'ять чоловк могли пересувати. Щоб легше можна було користуватися думкою колективно й з користю для бльшост, при цьому час не затрачати на збори в одному мсц велико клькост людей, люди придумували образи рзних богв. З хньою допомогою природою стали управляти.
Бог Сонця з'явився в образ свому, Вогню, Дощу, Любов й Родючост. Усе, що для життя було м необхдно, творили люди через образи, у яких сконцентрована людська думка. Вона корисних багато справ вершила. Дощ, наприклад, необхдний був для поливу, до образа бога Дощу думка свою направляв один. Якщо дйсно необхдний був дощ, то велика кльксть людей в образ дощу енергю свою й направляло. Коли енерг досить в образа траплялося, то збиралися хмари, дощ шов, посви поливаючи.
Можливсть безмежна людству дана Божественною природою. Коли б спокуси влади безмежно людство змогла перебороти, в урвноваженост вс енерг всесвтн в соб стримати, то й в нших галактиках сади, плд думки людсько, виникли б. ¶ людина мири нш собою ощасливити смог. Перод, Образнсть якому назва, розцвтав. У ньому людина затворв, себе в ньому богом вдчував. А ким ще син Бога мг би бути?
Часточки всх енергй з Всесвту в людин. ·хня безлч, вони протилежн. Але вс часточки всесвтнх енергй урвноважен в людин повинн бути, у дине й гармончне з'днан.
Коли хоча б одн взяти гору трапиться, нш вдразу принижуються, гармоня порушена, тод... Тод дисгармончною ста Земля.
Образ до прекрасного людей може вести, але може повести до зруйнування, коли днсть порушуться усередин.
Але що ж таке образ?
Образ - це придумана людською думкою енергетична сутнсть. · може створити одна людина або трохи.
Яскравим прикладом колективного створення образа гра актора. Одна людина опису образ на папер, ншо зображу описаний образ на сцен.
Що вдбуваться з актором, що зображу вигаданий образ? Актор на якийсь час замня власн почуття, устремлння, бажання на т, що властив вигаданому образу. При цьому актор може змнити свою ходу, вираження особи, звичний одяг. Так вигаданий образ на час знаходить плоть.
Здатнстю творити образи надлена тльки людина.
Створений людиною образ може жити в простор тльки доти, поки його представля думкою людина. Одна людина або вдразу трохи.
Чим бльша кльксть людей пдтримують образ своми почуттями, тим сильнше вн ста.
Створений колективною людською думкою образ може мати колосальну руйнвну або творчу силу. Вн ма зворотний зв'язок з людьми й може формувати характери, манеру поводження бльших малих груп людей.
Використовуючи вдкриття великих можливостей свох, творили люди життя планети.
Але так трапилося, ще на початку Образного пероду життя людини, не змогли всього лише шсть чоловк у соб баланс тримати енергй тих всесвтнх, що Бог при створенн людин дав. Вони, бути може, повинн були з'явитися, щоб людство все випробувати.
Спочатку лише в одному з шстьох енергя велич верх набула, потм в ншому, в третьому, в шостому.
Вони спочатку не зустрчалися разом. ¶ кожен жив сам по соб. Подбне подбним притяглося. ¶ думка свою направили вони на те, як стати володарями всх людей Земл. ·х було шестеро, себе вони назвали перед людьми жерцями.
Ренкарнуясь з столття в столття, вони й донин живуть.
Народами вс Земл всього лише шсть чоловк сьогодн управляють - це жерц. Династям хнй десять тисяч рокв. Вони з поколння в поколння спадкомцям свом передають знання окультн, науку образност, вона частково теж м вдома. Вд нших людей ведичн знання приховують ретельно.
Серед шстьох головний, вн називаться головним жерцем - себе вважа вн сьогодн головним управителем спвтовариством людським.
Ма невелике пдпримство офцйного кервника. Велике пдпримство ма трохи правителв головного над ними. Багато правителв над територями всякими, як по-рзному звуться: край, область, штат, земляцтво, республка, неважливо. ґ правитель у кожнй держав, а в нього - безлч помчникв. Правитель держави - це вс? ¶ так уважають часто люди. Що ж, виходить всм спвтовариством людським, живучим на Земл, нхто не управля? ¶ нема бажаючих на трон земний зйти?
Бажаюч були, . Тоб вдомо з стор недавньо полководцв безлч мен, що пробували над свтом владу силою захопити. Але нколи над свтом владу нкому з них не вдавалося взяти. Коли вони лише наближалися до загально влади, те обов'язково хоч що-небудь так вдбувалося. У пдсумку армя й претендент на свтове панування знищувалися.
А держава, що зазхнула на владу над цлим миром, що ранше вважалося сильним, процвтаючим, раптом ставало пересчним.
За десять тисяч рокв останнх завжди вдбувалося так. Але чому? Вс тому, що у свт вже давно правитель тамний. Вн державами гра, хнми правителями, окремими людьми.
Себе вн назива жерцем верховним вс Земл, п'ять помчникв його себе кличуть жерцями.
У кожнй кран розбо, хвороби, катаклзми рзн пдсилюються з кожним днем, але строга, найсуворша заборона накладена на одне питання: чи дйсно шляхом прогресу йде цивлзаця людська, або деграду спвтовариство людське з кожним днем?
Вдповдь на питання цей буде простий. Тльки спочатку подивися, як до влади сво йшли жерц як м вдаться дотепер тримати.
Першим хнм досягненням, що веде до мети тамницею, було державотворення. ¶стор сьогодншнього дня бльше нших ґгипетське вдома держава. Але з стор взявши факти, коментар й мстику забравши, ти до тамниць зможеш доторкнутися.
Факт перший. В стор правителем верховним названий фараон. ¶ безлч описана вйськових досягнень поразок фараонв. Величн гробниц х дотепер уяву вражають тягнуть учених до розгадок тамниць. Меж тим величье прамд вд тамниц головно видаля.
Уважався фараон не тльки правлячими всма людьми, вн шанувався як бог. До нього народ звертався з проханнями про родючий рк, про те, щоб дощ пшов не було втрв злих. Про безлч фактичних дянь фараонв сторя повдати може, але безлч всх фактв сторичних довдавшись про фараонв, себе запитай: а чи мг хто-небудь з фараонв дйсно з велико держави бути й богом над людьми? ¶, факти зставивши, ти побачиш - був фараон лише бороботом у руках жерцв.
А факти от як, вдом також з стор вони.
У перод фараонв снували у величних храмах жерц, був один верховний жрець. Пд хнм наглядом завжди вчилося трохи кандидатв у фараони. Усе, що хотли, вселяли юним хлопчикам жерц. Серед ншого вселяли м, що Богом обраний фараон. При цьому говорили й про те, що головний жрець сам чув мову Бога в тамному храм. Потм жерц виршували, кому з кандидатв фараоном бути.
¶ от день наставав. На трон величний, символи в руках тримаючи й у спецальн одяги одягнений, сдав новий фараон. Перед людьми - вн цар всевладний, бог. З лише знали - на трон боробот х. ¶ точно знали, з дитинства вивчивши характер, як буде управляти, як жрецтву на догоду дарунки пднесе.
З рдк траплялися в деяких фараонв вийти з-пд влади верховного жерця. Але нколи й нкому з фараонв вльною людиною стати не вдавалося. Адже влада жерця невидима, як видима всм царський одяг фараона. Адже влада жерця не вимага словесного наказу або явного сплкування. Адже влада жерця над кожним правителем н на мить не слабша. ¶ в бльшост з пдданих вона навюванням помилковим про свтобудову осда. Коли б мг сам фараон спокйно мркувати, очистившись вд образв, йому викликаних, вн, може бути, змг би людиною стати. Але все задумано так споконвчно, що фараон не мг вд повсякденних пут-сут звльнитися.
Сута! Потоки нформац з куточкв велико держави йому несуть гнц, переписувач, намсники. Необхдно швидк ршення приймати. А отут ще вйна, вона вс думки забира. ¶ мчиться фараон на колсниц, губить вн або нагороджу пдданих свох, найчастше сам недосипа. А жрець, тим часом, спокйно мрку, в цьому перевага його.
Жрець плани буду, як йому миром усм диновладно володти. ¶ навть бльше вн замишля, як мир свй, вдмнний вд того, що Богом створений, вдтворити.
¶ що йому хлопчисько дурний фараон, юрби пдданих його? Вони все для жерця - грашки.
Науку образност жерц тамно вивчали. Закон природи людськ маси усе бльше забували.
Це жерц енергю взамод людей з Божественним живим - утвором природи, перевели на вигадан ними храми, харчувалися нею - енергю людей, назад не повертаючи.
Для кожного що було явним при Ведичнй культур, раптом тамним зробилося. Народ став засипати, як пд гпнозом, немов у пвсн указам випливав бездумно. ¶ руйнував народ Божественний природи мир. Штучний жерцям на догоду будував. Жерц свою науку в тамниц строго мстили. Не смли навть усе записувати на суво. Мова винайшли свй для сплкування один з одним, ти цей факт теж можеш з стор довдатися. Мова ншо м став необхдний, щоб ненароком при сплкуванн один з одним нхто не доторкнувся до тамниць х. Так донин вони передаються поколнням жрецьким, нехитр т тамниц.
Шсть тисяч рокв тому верховний жрець, один з тих шести жерцв, над миром усм виршив взяти владу.
Вн мркував: "Шляхом вйськовим, армями фараонв мен владу не захопити, навть якщо навчити воначальникв зброю використати краще, нж в нших. Що може армя дурнв бездумних? Награбувати злата, але його й так пребагато. Рабв з надлишком, але вд них де енергя не благодатна, з рук раба негоже жу брати. Вона несмачна й шкдлива. Необхдно душ скоряти людськ, енергю хньо трепетно любов всю на себе направити. Але тут не армя, а думка наукова потрбна. Наука образност - от армя незрима моя. Чим менше буде знати юрба, в окультнсть, у нереальнсть занурена, тим бльше буде мною скорена".
...
Верховному жерцев, з його вдомо, як нацькувати, змусити воювати мж собою людей рзних врувань.
Причини вйн рзн, але завжди в будь-якй вйн рзниц у вруваннях були основною зброю.
Технчн засоби, все те, що нформацю штучно розносить, також через людей жерцям пдвладно. ¶ м для цього не потрбно кожною передачею по телебаченню керувати або рукою водити того, хто на папер пише. Досить умови загальн з, коли вс засоби нформац за грош спрямовуються працювати. Людей же переконують, не червонючи, що неможливо без реклами, вона, мол, грош телебаченню да. Меж тим оплачу всяку рекламу телевзор, що дивиться, людина, товари купуючи пд вселянням рекламним. У цн товару й грош на рекламу . Що може бути сумнше ситуац такий?
¶ служать грош величезним, потужним важелем впливу жерця.
У банквськй систем закономрнсть одна проста. Грош, з банку кимсь узят, множать банку каптал. Примром , бере кредит крана Рося в Мжнародному банку. Вддати повинна з вдсотками бльшими, чим взяла. Звдки рзниця береться? Податки платиш ти або якщо навть непрацюючий ддок соб нехай четвертинку хлба купу: у цн теж вдсоток податковий закладений. ¶ буде вдданий той вдсоток, нехай навть частина його в Мжнародний банк. Так процвта каптал, але чий? Жерця верховного. Не доторкаючись до капталу, здатний вн потоки грошей направляти на вйни, окультн справи або смертоносн робити лки.
А цль його проста! Гординя в ньому переважа, вона мир свй, вдмнний вд того, що Богом створений, створювати й у пдпорядкуванн тримати прагне. ¶ досягати бажаного вдаться жерцям частково. Сутнсть серед людей м у цьому допомага. ¶ сам суту вони серед людей творять.
Заборона усе суворше на питання, на тему наклада одну: шлях, по якому все людство зараз прагне, врний?
Вд сути звльнившись, змогли б багато хто визначити: коли з кожним роком збльшуються хвороби серед людей, не припиняться вйна й катастроф усе бльше з кожним днем, сумнвний той шлях, яким ми йдемо. Але сута! Вона не дозволя мркувати. А жрець щохвилини мрку, плани буду, втлю х руками велико клькост людей...
переклад Олекся Макарова, уривок з "Родовая книга", Володимира Мегре.