Вона так довго плаче...
Як тільки можуть люди.
В її очах інакше
Тлумачились ті сни.

Кричить до болі в горлі...
Крихкі вуста тремтять.
Так можуть тільки хворі
Любов у серці зберігать.

Скавчить...дере кігтями...
На стінах вже нема шпалер.
Вона так довго плаче...
А він п'ять років як помер.
25.02.2011

Алина Матюшенко