Парадоксально, але долі чомусь вигідно залишати мене

без і-нету в урбаніці, і забезпечувати останнім в місцях,
де майже нема відбитків негативних рис цивілізації. Тобто в Українських селах ))

Отож, залишивши декілька незавершених справ у Броварах, я виїхав
майже в той день, як і запланував: 1 грудня (просто щось є в цій даті, сезонне)
Прихопивши (якось-то і випадково трохи) фотик Киев-19 і чотири плівки*

А ще, системний блок і навіть мишу!

Тернопіль зустрів мене теплим туманом і двомастами тисячами ворон (може, й воріН).
Але місто таке гарне, і ходити по ньому цікаво навіть без цілі!
Тим займався декілька годин, аж до поки не зателефонувала сестриця і ми,
об'єднавшись з нею і моїм вуйком почали довгоочікувану (особливо мною)
подорож до найкращого села в світі.

І ось - я тут!!!!