Шлях Володимира Северина до поетичного слова і журналістського пера, започаткувавшись в орелецькому батьківському домі, вдосталь був посипаний колючий терням.
Народився краянин 23 вересня 1927-го в селі Орелець на Снятинщині. В п'ять літ сім'я переїхала в Тулову. Сільська школа, реальна школа в Снятині, гімназійні студії під пильним наглядом отця-професора Иосифа Проця. післявоєнні вчительські курси і підпільна праця - так диктувало життя, веління чистої совісті.
Свідомо виховував дітвору в Устянській, Красноставській та Підвисоцьких школах.
За часів фашистської та більшовицької окупацій пов'язав свою долю з підпільною сіткою ОУН-УПА, за що був червоними «визволителями» арештований і засуджений на 25 років, ...Архангельськ, Вологда, Іжма, Інта, Воркута, Мордовські острови... .
Одночасно - спец робота в підпільній сітці ОУН, активна праця для УПА, мрія про самостійну Україну.
Повернувся з таборів і висилки весною 1959-го. Почалися роки без роботи і прописки, а після - праця малярем, фізична робота на будівництві та ремонтідоріг. З 1964 року заочно навчався у Київському державному університеті ім. Т. Шевченка на факультеті журналістики. Але ком партійці Володимира Северина і близько не допускали до роботи в редакції. Відомого літератора порятували від морального виснаження тільки праця годинниковим майстром і літературна творчість.
Книги «їм дзвони не грали» (1993), «У бій за волю» (1995), «Незагоєні рани» (1997) - вагомий творчий доробок письменника-краянина, совісна документалістика боротьби за волю України.
Літературний надбанок В Северина дає нам щедрий матеріал для вивчення. Герої його творів - наші односельчани, сусіди, діти, батьки і родичі. Вони живуть і діють з єдиною думкою - вірою в Україну і святе своє діло.
Цікавий і поетичний доробок автора. У ньому і дні священної боротьби
камер.
...Перестало битися серце письменника-патріота 5 липня 1997-го в Снятині, але діяння і творчість його повсякчас із нами.
Ти чуєш, матусю, той плач?
Ти чуєш, матусю, той плач в казематах?
То в крові стискаєтьсягрудь...
Чи чуєш той скрегіт? То шепчуть грати:
«Забудь свого сина, забудь... »
Забудь сині очі, що грали весною,
Й цвіли волошками колись.
Вони вже померкли, закуті тайгою...
О, нене, за них помолись!
О, Краю мій!
О, Краю мій, моя розпуко - орхідеє!..
Чи бачиш мого серця кров?
Візьми, Тобі свята любов
О, Світе мій, моє ти сонечко святеє!
Інта - Абезь,1955рік
***
«На грані двох світів ми стали» -
Одній ідеї присягали.
«Воля народам» - наш девіз!
Сторінки кров 'ю написали.
Щоб внуки правнукам читали
За що проллято море сліз.
Марні всі наші сподівання...
Ми плюємо вам без вагання
У ваші душі прогнилі!
Кінець тиранів царювання!
Не ждіте ласки за знущання
О, людомори, палії!
Ми чорне пекло спалимо,
А на руїні зведемо
Нову Будівлю, гей кати,
З лиця землі ми зітремо
Рабську неволю і ярмо
І попрямуєм до мети!
Архангельськ, Пукса-озеро, 1954 рік
***
В осінньому небі заплакані зорі
Тремтіли на вістрі байдужих світів.
Зітхали берези в холоднім просторі, -
На обрії танув лебединий спів.
Шелеснула тирса-як тінь полохлива,
І степом крилатим журбу понесла.
У мряці осінній посивіла нива
Зчорнілеє горе мовчанням сплела
Німіє пустиня і сонце не сходить.
Ніч кригою давить на груди надій...
Лиш з вітрам, мов злодій, голодная бродить
Незвершена доля незвершених дій.
У чорному небі померкнули зорі
На вістрі байдужих, зловіщих світів,
Зів'яли берези в жахливім просторі...
Лиш спогадом тихим лебединий спів.
Мордовія, 1956 рік
Окремі твори:
Їм дзвони не грали. - Снятии : Редакція альманаху «Покуття». - 1993. - 112с.
Там смерть гуляла з москалями... // Голос Покуття. - 1994. - 13 квіт. (№ 33).
У бій за волю. - Снятии : Редакція альманаху «Покуття». - 1995. - 128 с.
Все до останку тобі, моя ненько : [проза] ; Згадай ж бо, дитино; Моє село: [вірші] // Покуття. - 1996. - № 1. - С. 93-96.
Незагоєні рани : Іст. повість у двох частинах. - Снятии : Прут Принт, 1997. - 100 с.
Згадай ж бо, дитино: [вірш ] // Чабан Д. Тучапи над Черемошем : історико-краєзнавчий та етнографічний нарис. - Снятии : Прут Принт, 2001. С. 75-76.
Згадай ж бо, дитино // Попадюк М. П. Імена. - Снятии: Прут Принт, 1999.- С.115-116.
В полоні зради; Останні сальви; «Полтавець»; «Івась»; [добірка віршів] // Покутська хрестоматія / У поряд, і передм. М. Попадюка. - 2 вид., стереот. - Снятин : Прут Принт, 2008. - С. 221.
«Видиш, брате мій, товаришу мій» ; добірка віршів // Снятинська вежа.-2011.-23 верес. (№33).- С. 7.
ЛІТЕРАТУРА ПРО ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ:
Попадюк М. Герої поруч : [про книгу В. Северина «їм дзвони не грали»] / Мирослав Попадюк // Снятинська вежа. - 2011. - 23 верес. (№ 33).- С. 7.
Чипига В. На його сторінках - кривавий біль України / Володимир Чипига //Снятинська вежа. -2011.-23 верес. (№ 33). - С. 7.
Володимир Северин // Попадюк М. П. Імена. - Снятии : Прут Принт, 1999. - С.79;
Покутська хрестоматія / У поряд, і передм. М. Попадюка. -2 вид., стереот. - Снятии : Прут Принт, 2008. - С. 221.
Могили відомих діячів краю. Снятии. Северин Володимир // Я. Романюк, В. Харитон, Д. Чабан. Па'мяттю серця зігріті : Історія Снятинщини в літературно-мистецьких пам'ятках
Харитон В. Я. , Романюк Я. І. Снятинщина: люди, події, факти. -Снятии : Прут Принт. 2003. -272 с. - [ Про В. Северина - с. 156].
Сповідь : [з таємного записничка ] // Марусик П. Белелує, колиско моя! : Історія, етнографія, побут Покутського села. - Галич. - 2000. - С. 213-217.