з самого ранку в нас туман.

і тримається вже весь день.

так давно хотіла такого дня.

казково якось навіть.

на відстані 15 метрів нічого не видно.

ввечері, коли вже стемніло, я пішла прогулятись.

заскочила до бабусі.

давно вже не бачились.

а коли поверталась додому щось потягло мене пройтись самевздож автомобільної дороги.

і то було дивовижно.

будинків, що нависають зверху зовсім не видно.

відчуття, що я йду вздовж поля.

лише автівки з яскравими фарами.

а вони прорізають темряву білими промінями.

це захоплююче видовище.

повітря пронизане яскравим світлом.

я йшла, йшла, нічого не помічала.

а потім побачила якусь знайомого відтінку курточку.

і не помилилась.

то була Мег з Полозовим та Дашкою Ціон.

вони йшли на Skinhate.

ех, жаль мене мама не пустила.