Прощання.
Важко писати ці слова. Дуже. Слова прощання. Мабуть, завжди важко прощатися з хорошим. Мабуть, завджи важко прощатися з дитинством. Ліцей залишив дуже багато барв в моєму житті. І, думаю, в житті кожного з нас. Ми всі хочемо сказати ДЯКУЮ. Дякуємо за уроки життя. За те, що виховували нас і вкладали всю душу. За те, що нас любили. Саме любили. Кричали іноді на нас і сварили саме тому, що любили і вам ми були небайдужі. Не відразу це розумієш. Не відразу цінуєш. Та ці враження і відчуття, які з пролунанням останнього дзвінка стануть приємними дитячими спогадами, поселились в наших душах і завджи там будуть. Ми вас ніколи не забудемо. Та і Ви - нас також.
Багато чого хотілось бі сказати... Окремо хотілось би подякувати класному керівнику Бороденко В.І. Вікторія Івановно, наш "зразковий" клас не кожний витримає. Так що ви наша героїня і за це вам спасибі. Ми ж ваші діти!
Ліцей.. Ми не будемо сумувати, що ці роки минули. Ми щасливі, що вони в нас були. А всім ліцеїстам ми бажаємо творчого натхнення і мудрості цінувати те, що ви маєте.
З повагою, Анна Потьомкіна і випускники.