• Авторизация


Без заголовка 15-01-2016 03:16 к комментариям - к полной версии - понравилось!


 

Татьяна Ильичева (Неведрова) ​Прочитала весь ваш спор. Одно не пойму, не нравится Вам наша Родина и флаг Вам в руки=== мы Вас к себе не зовем ,но поливать грязью себя не позволим.Хотите копаться прошлом-- копайтесь . Одно я хочу сказать Валентине--- у лжи широкая дорога

Нина Томилова ответила Татьяне
 
 
 
Valentina Kutzner ответила Татьяне
 
 
 
Valentina Kutzner ответила Татьяне
 
Valentina Kutzner ответила Татьяне
 
 
 
Valentina Kutzner ответила Татьяне
 
 
Valentina Kutzner ответила Татьяне
 
 
 
10 янв
Valentina Kutzner ответила Татьяне
 
 
 
Valentina Kutzner ответила Александру
 
Александр Черенков ответил Александру
 
 
Valentina Kutzner ответила Владимиру
 
 
 
 
 
 
11 янв
 
 
 
 
Марина Володина ответила Valentina
 
 

 

Александр Черенков ответил Татьяне
Valentina Kutzner ответила Татьяне

 

 

 
 
 
Valentina Kutzner ответила Татьяне
 
 
 
Львів’янка рік оплакувала сина-«атошника», а потім отримала повідомлення: «Мамо, я живий!» 13.01.16. 46-річна Ольга Погребняк досі не вірить у своє щастя. Називає це не інакше, як дивом. Жінка самотужки піднімає двох синів – 22-річного Олексія та семирічного Микиту. Влітку 2014-го старшого провела на війну. Вірніше, Олексій пішов сам. Потайки. Добровольцем. Коли жінка повернулася з роботи, на столі побачила лише записку. Потім було кілька коротких дзвінків, де служить – Олексій не повідомляв. Взагалі не любив розповідати подробиць. А за кілька місяців жінка отримала похоронку. - 25 серпня позаминулого року він востаннє телефонував, а 28 серпня повідомили, що сина Альоші в мене більше немає, витираючи сльози розповідає Ольга виданню «Депо.ua». - Звичайно, спочатку повірила офіційним паперам. Але потім, коли тіла не віддали, почала сумніватися. Далі були довгі місяці поневірянь та пошуків, оббивання порогів високих кабінетів, «нишпорення» по різних сайтах. Ольга каже, що спеціально для цього навіть соцмережами навчилася користуватися. Материнське серце відмовлялося вірити, що сина нема. - Якби не Микита, не знаю, чи дала б собі раду із цим безмежним горем, - зізнається Ольга. - Я йому про загибель Альоші розповіла, але не одразу, дуже переживала, як він сприйме. Диво сталося у травні 2015-го. З невідомого номеру Ользі прийшла sms: «Мамо, я живий». Каже, хотілося плакати від радості, проте подумала, що це можуть бути шахраї, які повідомляють, що людина у полоні і потім тягнуть із жертви гроші. Правоохоронці визначили, що повідомлення жінці прийшло з Донеччини, і додали, що, швидше за все, це шахраї, тому що Олексій загинув і його немає у списках полонених та зниклих безвісти. Читайте також: І нехай Росія платить: вимушені переселенці з Криму та Донбасу звернулися до міжнародного суду П`ятого серпня, коли вже підходила річниця, як сина оголосили загиблим, Ользі наснився кущ калини: яскравий та великий. Калина символізує материнство і уособлює дім, батьків, все рідне. «Може, це якийсь знак від мого Альоші…?» – написала тоді Ольга на своїй сторінці у соцмережах. А наступного дня Олексій повернувся! Виявилося, що він увесь цей час був у полоні, а те sms дійсно було від нього. Мирослава ЯРЕМКІВ. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
вверх^ к полной версии понравилось! в evernote


Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Без заголовка | Валентина_Кутцнер - Дневник Валентина_Кутцнер | Лента друзей Валентина_Кутцнер / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»