Готель
тхт – Ульянов, Фоззі
 

Ми перемагаєм самотність в готелі
Ми робимо вигляд, що ми такі рідні
Але я не такий як ти
Бо, нас заплутало віскі

Коли я показав тобі крила
В нас дуже різне пір’я,
В нас дуже різні кольори
Не хцеш жити в готелі

Тож, ти хочеш піти
Мене залишити, насамоті
Ні-ні-ні, буду сам я
О, ні-ні-ні, буду сам я. О, ні-ні-ні

Я тримаю янгола за крила
Не випускаю з номеру готеля
Вона не хоче, вона лишає
Тож я її вбиваю

Я тебе поховаю
У нашому номері
Бо мені тут так добре

Ти стала готелем
Тобою дихає стеля
На тебе схожі всі стіни
Пахне тобою всередині

II
Всі променади промайнули. Трохи гріє, трохи сяє
І як я міг сказати, що я знаю, як буває
Відпалав октоубер, кашель псує тембр
Сембернаром важко дихає новембер

Ці природи кільця підризають крильця
Багато хто додав в цей час до мотузки мильця
Багато хто не зміг потім про це пожалкувати
І взагалі-то погана думка тіло (живе) псувати

Не треба нікого вбивати, всі помруть самі
Я і вона, ми неначе два вогні
Я - зелений, вона – червона, між нами жовте
Ми пішли самі по собі, вдягнувши теплі кофти

Поруч два готелі, «Каліфорнія» та «Сяйво»
Самота чи божевілля, що саме обираємо
Кохання – гостра штука, я думаю, ти знаєш
Осінь - час відпускати тих, кого кохаєш

перевод:

Мы побеждаем одиночество в отеле
Мы делаем вид, что мы такие родные
Но я не такой как ты
Ибо, нас запутало виски 

 Когда я показал тебе крылья
У нас очень разные перья,
У нас очень разные цвета
НЕ хочешь жить в гостинице 

 Итак, ты хочешь уйти
Меня оставить, наедине
Нет-нет-нет, буду сам я
О, нет-нет-нет, буду сам я. О, нет-нет-нет 

 Я держу ангела за крылья
Не выпускаю из номера отеля
Она не хочет, она оставляет
Поэтому я ее убиваю 

 Я тебя похороню
В нашем номере
Потому что мне здесь так хорошо 

 Ты стала отелем
Тобою дышит потолок
На тебя похожи все стены
Пахнет тобой внутри 

 II
Все променады промелькнули. Немного греет, немного сияет
И как я мог сказать, что я знаю, как бывает
Видпала в октоубер, Кашель портит тембр
Сембернаром тяжело дышит новембер 

 Эти природы кольца пидризають крылышки
Многие добавил в это время к веревке Мильцы
Многие не смог потом об этом пожалеть
И вообще-то плохая мысль тело (живет) портить 

 Не надо никого убивать, все умрут сами
Я и она, мы как два огня
Я - зеленый, она - красная, Между нами желтое
Мы пошли сами по себе, надев теплые кофты 

 Рядом две гостиницы, «Калифорния» и «Сияние»
Одиночество или безумие, что именно выбираем
Любовь - острая штука, я думаю, ты знаешь
Осень - время отпускать тех, кого любишь