Я вже другий день, як Кірстен Данст у "Меланхолії". Сил не маю зовсім. Навіть розмовляти складно. Ходити не маю сили, спати - не спиться. Усі на мене сваряться через це. Оля сказала, щоб зайшла у кімнату, зачинилася і вийшла нормальна. А я не можу ніяк відпочити, бо наче це й не втома, просто якесь загальне знесилення. На завтра запланувала поїздку до Львова. Хочу її здійснити попри цей дурний стан. Хочеться просто побути без усіх. Можливо, там мені полегшає і ця втома мине.