я живу як якась довбана богєма. прокинулась майже о десятій, не вставала, а читала у ліжку.
снідала на кухні сиром зі сметоною під Боба Марлі.
по усій моїй хаті розставлені свічки і пахне мандариновою олією.
я в самих рожевих трусах та теплих в"язаних шкарпетках з оленями збираюся до косметолога.
люди, ви жили колись, щоб могли робити усе, що забажається? вертатись додому хоч вночі, хоч взагалі не вертатись.
прокидатися на вихідних в якихось інших містах.
у мене тут палата-монастир-ашрам-богємна тусовка і все в одній квартирі.
оце недавно подивилася програму про хіпстерів і зрозуміла, що вона у мене ще й хіпстерська.
я передивилася мільйон фільмів, перечитала тонни книжок, переспілкувалася з цілим світом, сидячи тут, у своїй хіпстерській хаті.
колись я мріяла, що житиму отак, як героїня якогось артхаусного кіно. бійтеся своїх мрій.)
якби моя бабуся, яка виховувала мене чемною господинькою, побачила, як я живу, вмерла ще разів п"ятдесят.
усюди в житті, де можна було піти наперекір - я пішла.
на вихідні у мене дві невідкладні справи. сама з себе сміюся. почитати "піцу гімалаї" ірени карпи і подивитися три фільми про ван гога.
... і підлоги помити. це єдине не богємне заняття, яке я люблю і роблю регулярно.