Переглядала учора фільм "Самсара". Про життя будійського монаха, котрий після духовних пошуків повернувся у світ та став жити як звичайна людина. Фільм дуже довгий по тривалості, але дивишся наче на одному подиху, бо протягом стрічки надто сильно занурюєшся у побут будійського монастиря, життя звичайних тібетців. Вперше я побачила отаке вивернути назовні духовне шукання. Режисер наче заперечує всі істини буддизму, або ж навпаки показує їх реальними та чесними. Дуже сподобалась думка:
	- Ти не можеш у повній мірі (свідомо) відмовитися від того, що не спробував, не пережив. (навіть будда не відразу став буддою, а цього монаха за тібетською традицією ще маленьким хлопчиком віддали до монастиря на виховання).
	У фільмі багато дуже красивих та чуттєвих еротичних сцен, як не дивно. Багато гарної та просторої природи.
	І ось ще момент, який мене зачепив. Думки його дружини, яку він, спробувавши мирське життя, хотів залишити та повернутися до монастиря.
	Коли читаєш ці слова, замислюєшся, то хто ж у дійсності будда.
	
	"Царевич Сидхартха, Гаутама,
	Шакья-Муни, Будда...
	Все знают эти имена,
	а имя Яшодра?
	Яшодра была женой Сидхартхи.
	Она любила его всем сердцем.
	Однажды ночью
	Сидхартха покинул их,
	её и своего сына Рауля,
	чтобы искать Пробуждения
	и стать Буддой.
	Он ушёл без единого слова,
	даже не попрощавшись.
	Она сочувствовала
	больным и страждущим
	задолго до того, как Сидхартха
	хотя бы увидел страдание.
	Откуда нам знать, что не ей
	он обязан своим Пробуждением?
	Пема...
	Может, Яшодра тоже хотела
	покинуть Сидхартху и Рауля!
	Узнаем ли мы когда-нибудь,
	старадала ли Яшодра
	от гнева, одиночества или горечи,
	когда Сидхартха покинул её?
	О ней кто-нибудь думал?
	Что она ответила,
	когда её сын Рауль
	задал этот вечный вопрос:
	"Где мой отец?"
	Что она могла ему сказать?
	Какая же мать покинет
	своё дитя посреди ночи?
	Только мужчина
	на это способен.
	Таши, только мужчина!
	У Яшодры не было выбора,
	кроме как отказаться от мира.
	Она обрезала себе волосы
	и доживала в отшельничестве.
	Таши!
	Если бы твоё чувство Дхармы
	было таким же сильным,
	как твоя любовь
	и страсть ко мне,
	ты уже стал бы Буддой,
	прямо в этом теле,
	прямо в этой жизни."
	
	Фільм цікаво дивитися навіть якщо не маєш жодного стосунку до східної філософії. Дуже незвичний сюжетний поворот та глибокий за смістом.