Я от не знаю про що писати. Тому буду писати про усіляку фігню, яка в голові. Вчора сиділа біля вікна, поставила ноут на підвіконня, увімкнула музику, червоні ліхтарики і дивилася на сніг за вікном. У кімнаті тепло. Сиділа в довгому светрі та теплих в'язаних шкарпетках. Їла яблука. З'їла певно кілограм. Слухала по колу одну пісню (я так часто роблю) і, напевно, вимкнула мозок.
Ще я почала прокидатися серед ночі. Ну тобто так, сниться мені якийсь сон, сниться до другої, потім я бац... прокидаюся та сиджу на ліжку. Думаю, що воно таке наснилося. Але думки сонні і думається погано. Потім я вирішую, що подумаю вранці і засинаю. Так триває вже майже тиждень.
Трапляється я зачитуюсь і засинаю повністю одягнута, як бомжик. Тоді серед ночі мені стає спекотно. Прокидаюся, знімаю одяг, ходжу по квартирі, п"ю воду, інколи молоко і знову засинаю.
Чомусь останнім часом здається, що люди кажуть не те, що хочуть сказати, а щось зовсім третє. Білшість наївно думають, що житимуть десять життів, хоча не відомо, що з ними трапиться наступного ранку.
Колись я працювала в газеті і там під назвою видання друкували гасло "Завжди так не буде". Немає сенсу за щось хвилюватися, бо завжди так не буде. Добре не буде і погано не буде. Усе тече, усе змінюється. Ми самі змінюємося, наші реакції. Статики немає в природі. Навіть смерть не статична.
На днях пекла хліб. Він вийшов смачний гарячий, але більше фотомодель. Буду ще тренуватися, але з пшеничним борошном. З ним у мене все ідеально виходить. Правда, я не люблю білий хліб. Їм його дуже рідко. Мені подобається житній. Люблю бородинський. Але справжній бородинський. Я такий їла лише у Львові. З кмином, а не коріандром і солодкуватою скоринкою. Хліб для мене - це святе. Я хліб ціную понад усе і великою проблемою є викинути навіть шматок. Коли падає на землю підіймаю та цілую. В мені з дитинства така повага, я не можу навіть сказати, що хтось мене вмисне вчив тому чи сварив, якщо не робила.
Зараз хочеться змін. І більше змін зовнішніх. Хочу бачити себе іншою. Легшою, чи що. Купити нові сукні, светри з "голим плечем", які теплі та затишні. Хочеться нових парфумів, або старих з ароматом полуниці та конвалії.
Після нового року роздрукую кілька своїх фото. Хочу придбати білі рамки та прикрасити квартиру ними. Деякі я дуже полюбила і хочеться, щоб радували постійно.
