Люди по суті тварини. Зараз не кажу про щось високе і духовне, а цілком приземлені відчуття та інстинкти. Часто надто багато значення усьому надаємо. Чую: у мене депресія. І починається заламування рук. Хоч  у дійсності це банальний недосип та споживання не зовсім тієї їжі. Фізіологія на відсотків 80% рулить у всьому. Брак сонячного світла, якісь гармональні речі часто вирішують такі події в нашому житті, що потім залишається лише чухати потилицю та дивуватися. Хоч можна це розуміти і заздалегідь. От я зараз десь так розумію. Без нервів та кіпішу приходжу та лягаю спати, або смачно їм, читаю та лягаю. Усі наші стани надумані, усе вирішується насправді дуже просто. Варто лише послухати своє тіло і почути, а не драматизувати зайвий раз.

Спіть солодко, їжте смачно, одягайтеся тепло та комфортно, слухайте найкраще, оточуйте себе милим серцю і все буде чудово. Правда.)