Прочитала в  журналі, що хтось прочитав в якійсь книжці -  справжня єврейська дружина має робити все, щоб її чоловік ні в чому не знав відмови: годувати, поїти, заробляти гроші, все для того, щоб справжній єврей ні на що не відволікався від філософських роздумів. Автор цих слів зазначає навздогін - от тільки де серед поголовно розумних єврейок знайти таку, яка б вийшла за мене - типового слов"янського дурня?

Коли ця невеличка публікація потрапила мені на очі, розсміялася про себе, бо судячи з того, як я жила останні ...надцять років, мабуть, весь цей час в мені говорили гени, а я про це і не здогадувалася.)

Інше спостереження мала перед очима, коли їхала в потязі. Разом зі мною на протилежній полиці їхала молода пара. Він і вона дуже милі, гарненькі. Але дивитися на них після 15 хвилин спільного коротання шляху вже не могла. Мало того, що всю дорогу вони їхали на одній полиці. Так ще без кінця сюсюкалися, називали якісь дурнуваті пестливі імена, безкінечно торкалися один одного. Ні на хвилину не могли залишити в спокої. Ні мені абсолютно не було заздрісно і я ні на хвилину не забажала собі такого, більше того, на сто відсотків упевнилася, як я точно не хочу. Мені ніколи не подобалась і не подобається оця показушність у стосунках. Навіть коли людям добре, навіть, коли весь світ перестає існувати - те, що існує між двох - повинно існувати між двох. Розмінювати інтим - тим самим знецінювати, а з часом перетворювати на буденну річ, яка навряд чи викличе пристрать, а лишень нудоту та зітхання. Двоє не повинні ліпитися до купи, тим самим нівелюючи світ один одного. Колись подружжя навіть спали окремо і це було дуже правильно. Доки існує своя територія - існує бажання її вивчати.