Я знаю: це зі мною, чи сили було чекати.
Я знаю: це вона, це ніч, намети, Карпати.
Веде мене з собою – це ніби вода у хату.
Я п’ю її до дна.
Я знаю: це зі мною – то є зранку як хватить.
Так дихає вона, байдуже все дотепер.
І тілом відчуваю: усе, на що вона здатна.
Прийшла моя весна!