Ось і підійшов до кінця цей рік. За вікном так радісно сяє сонце, виблискуючи міріадами блискіток на снігу. Небо здається високим і недосяжним, майже прозорим, як лід. Дерева завмерли у своєму зимовому сні і, мабуть, трохи мерзнуть, бо вітер поскидав їх білосніжні шати...

[600x450]

Зима холодна, але й безмежно прекраснау своїй холодній неприступній красі, яку боїшься порушити чи рухом, чи кроком, чи навіть одним теплим диханням... Вона така тендітно гарна, суворо гарна, що забуваєш і про ласкаву весну, і про веселе літо, і про розважливо тужливу осінь...

І ось прийшов Новий рік...

Колись це було чи не найрадісніше свято. Колись, у дитинстві... Запах шоколадних цукерок і мандаринок, шурхіт обгорток, старі чорно-білі казки і гарні фільми по телевізору цілий день, вітання, вітання, вітання... Всі бігають збуджено-заклопотано-радісні: мама на кухні, тато в залі, встановлюючи стіл, сестра десь в ванні, я під ногами у всіх... І приходять гості... чи просто сусіди. І сміх, жарти, веселощі... А потім Дід Мороз зі Снігуркою, навіть якщо ти знаєш, що за густими бровами і бородою тато... І особливий настрій... Такий непередавано легкий, щасливий, святковий...

Але з часом ми втрачаємо це відчуття. Будні заїдають. Проблеми, потреби, тягар відповідальності... Ми забуваємо про чудо, перестаємо у нього вірити. А ще, мабуть, просто не вміємо або не хочемо створювати свято. Не оте звичне з накритим столом, гостями і привітанням президента по ТБ, а непередавано цитриново-шоколадно-шурхітливу радість від очікування чогось незвичного, від дарування подарунків, від теплої усмішки на дорогому обличчі і вогників бісенят в очах у дочки...

Ну от подумати... Новий рік - свято, що ми отримали у спадок від радянщини. Але ж можна його зробити своїм святом, подарувати казку дітям і просто самій бодай на якусь мить повернутися у дитинство.

Думаю, це вагома причина все ж таки святкувати Новий рік.  Принаймні ми так вирішили для нашої сім"ї. Дати, числа не мають жодного значення. Це не данина умовностям. Та й у житті і так не бракує буднів. То чому б не влаштувати для себе свято?

Для нас цей рік був... довгий, важкий, дуже насичений, сповнений турбот і навіть страхів, та все ж дуже щасливий і радісний )))

Навіть якщо ви не святкуєте Новий рік (з принципу чи з якихось інших причин), я просто хотіла побажати вам у наступному році, 2011-му, добра й радості, міцного здоров"я, ясного неба над головою та усмішок на обличчі, любові та поваги, захопливих пригод, здійснених мрій, просто цікавих подій, щоб відчувалося, що ми живемо, дихаємо на повні груди і дивимося широко відкритими очима на світ, як діти, а не існуємо у колі постійних проблем!

Хай кожен день для вас буде маленьким святом! Бо хто для нас зробить свято, як не ми самі )))

[показать]

З Новим роком вас!!!