Моє маленьке кошенятко

Я за тобою так сумую!!! 
Вночі сама не можу спати,
Думки твої бажаю знати...
Я голос твій крізь сни почую

Сідаю знов на підвіконня,
До скла торкаюся рукою,
Немов то лагідні долоні.
Та це лише безсоння...
А думи знов поряд з тобою...

Тишенько за вікном шепоче,
Немов співа, самотній вітер...
Коли дивлюсь в безодню ночі
Я в небі бачу рідні очі.
Ні... То зірки, космічні квіти...

Крізь відстані кричу: Кохаю..!
Моє кудлате кошенятко...
Де зараз ти? Нажаль, не знаю,
Можливо, десь за небокраєм...
Та вже цього мені не знати...