Люпин цвіте, чекає косаря,
I тане літо дощиком на скронях…
На дні морському розцвітає сонях,
Бо так йому призначено — в морях.

I тільки панна з жовтої води
Виходить на город — осот полоти,
I тихо садить, похапцем і потай,
У землю, вогку від роси, сліди —

Щоб довгі валки пізніх вечорів
Йшли за слідами, щоб чумакували…
Під деревом русалонька стояла,
А ранній місяць їй волосся грів.

Марианна Кияновская
http://poetry.uazone.net/kijanovska/mifotv23.html

 

[317x238]