[700x525]
Сьогодні був на 1 вересня в інституті декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені М.Бойчука. Там побачив не лише свого давнього знайомого з часів літературних безсонь кінця 80-х Максима Стріху (нині заст.міністра освіти), а й Патріарха Філарета.
Ми втрьох говорили свої промови для студентів і вони були багато в чому схожі, тільки, коли я і Стріха говорили про духовність, то мали, певно, на увазі все коріння української культури, в тому числі і "поганське", а Філарет - лише християнське.
Але була ще одна річ, яку Філарет внятно пояснив дітям: від того з ким буде православна україна залежить, хто буде найвагоміший в Православ"ї. Якщо ми з Росією, то найвагоміша Москва. Якщо ми не з Москвою, то найвагоміший Констинтанополь. Це зачарувало дітей. Вони були щасливі, що від України так багато залежить.
А мені в цьому підході сподобалось те, що для посилення Москви нам треба бути з Москвою. Це дуже жорстко. А для посилення Констинтанополя, нам варто лише бути не з Москвою. Тобото, ми можемо бути ні з ким. І це значно краще, тому, що нам в такому разі не треба бути з Констинтонопалем, нам можна бути реально незалежними... Це важливо для розуміння...
Подивився роботи випускників цього вишу, вони чудові. Ми живемо в унікальних умовах! Ми, на відміну від європейців, можемо не лише почитати поро народне мистецтво, а й пожити в ньому, помацати його, повчитися у народних майстів з реального, а не науково-теоретичного життя.
Певно. це останнее покоління, якому так щастить. Ті, хто приде років черекз 10-15 матимуть лише академічні свідчення мистецтва.
Зі скромності і на догоду своїм анонімним дописувачам ставлю саме це фото: