Неподалік відкрився кінотеатр - чергова "ОдеССа-кіно". Я ще не був, а хто був, каже - крісла незручні. Крісла - то таке. А звук який? Треба сходити. Хоча... Що ж там крутять? Дивлюсь на афішу, пише: "Його батька, її мати, його мати, її батька - проивітати в один день". Це про фільм "Чотири Різдва". Люди не вміють відмінювати слова "мати" й беруться дублювати фільми. Що ж вони там наду-блювали? Мабуть, суцільне "так-треба-продакшен". Я прогнозував, що "так-треба" почнеться ще торік, однак не бачив жодного не свого фільму, тому з ситуацією не знайомий. Виправлюсь. З іншого боку - боюся йти на чуже. Усіх нормальних перекладачів (на пальцях однієї руки перелічити) я знаю, а фільмів у прокаті йде значно більше, ніж відомих мені перекладачів. У самородків я не вірю. Тим більше, доходять чутки, які гонорари починають платити перекладачам деякі студії - і стає ясно, що докотимось (чи докотились) до телевізійної якості.