25 листопада в США помер Лев Силенко - людина, ідеї якої справили дуже сильний вплив на мій світогляд. Дізнався про це з єдиної газети, яку нині читаю - "України молодої". http://www.umoloda.kiev.ua/number/1299/116/45920/ І виникло бажання не читати її більше ніколи. Замість згадати померлого добрим словом, авторка, Світлана Маковицька (хто така? не знаю), скористалася нагодою, щоб густо хлюнути помиїв: "Дослідники довгий час цікавилися — звідки схожість ідей РУН–віри, передусім антихристиянських (акції рунвірців сьогодні виглядають провокативними і розколюють суспільство) з нацистською пропагандою? Кілька років тому вигулькнули матеріали агентурно–пошукової справи МГБ СРСР на агента абвера Івана Силенка, уродженця села Олександрівка на Кіровоградщині, випускника Кременчуцького бібліотечного технікуму. У 1941 році його завербувала нацистська контррозвідка, він стежив за підпіллям, зокрема, ОУН (мельниківців). Писав статті як Силенко–Карий чи Гай–Силенко. У 1944–му навчався в нацистській школі пропагандистів. Невідомо, вірити таким документам чи ні. Очевидно, біографія цієї постаті ще чекає на свого об’єктивного дослідника".  А от пані Берберова, яка 1949 року була присутня на Паризькому суді Віктора Кравченка, знаменитого совєцького перебіжчика, пише про Лева Силенка, котрий виступав на процесі: "Когда Силенко говорит о немцах, в голосе его начинает звучать страстная ненависть: видимо, он немало от них натерпелся".

Питання: Світлана Маковицька - мерзотниця чи ні? І в якому році її завербувала заліська контррозвідка?