У зв'язку з 90-річчям Бориса Патона згадалась давня історія. Так вийшло, що на нашому курсі навчалася його дочка Женя. Курсові недалекого розуму іногородні пройдисвіти і "хлєстакови" чомусь вирішили, що їм вистачить чарів скорити Женіне серце. І на початку дуже коло неї увивалися. Один Василь навіть зумів напроситися в гості - не знаю, що він для цього був вигадав, але в гостях у Патона побував. І треба ж такому статися - у них з Борисом Євгеновичем виявилися однакові капелюхи. І Василь випадково взяв не свого, а патонівського, капелюха. І помітив помилку аж у гуртожитку. Зрозуміло, весь гуртожиток збігся міряти й дивитися в дзеркало. Та бронзовий на колір капелюх був якогось велетенського - 60-го чи й більшого - розміру, й нікому не прийшовся.

Василь згодом став бомжем і вмер на клумбі під Жовтневою лікарнею. А Борисові Євгеновичу - 90.

P.S. Я капелюха не міряв. Не дотовпився.

P.P.S. Знаю, що т.зв. "шапка Мономаха" - фальшива татарська тюбетейка, а Володимир Всеволодович ніяким Мономахом не був.