Ще переклав анімаційне кінце "Панда кунфу". Це було справжнє кровопускання. Треба було перекласти, потім зробити бек-транслейшн, потім пояснити, чого ти переклав так а не отак, і іщо не вживав неозначеного артикля замість означеного хоч би тому, що в українській мові артиклів немає... Ціла листувальна епопея була через професію батька-гусака. З екрана це прозвучало як "локшинники", а я хотів зробити "вермішельники", мотивуючи тим, що слово "локшина" доволі штучне, застаріле, незрозуміле на більшій частині територіюї, і що "вермішель" - це вже давно загальна назва, як і макарони. Мені заборонили, сказали, що "вермішель" - слово італійське... В універсамах, між тим, лежить рисова в'єтнамська ВЕРМІШЕЛЬ... Режисер дубляжу - Ольга Фокіна. Через значну кількість часто не вельми грамотних змін, внесених у мій текст, готовий відмовитися від свого перекладу.

До того було "Як відбити наречену". Сам переклав, сам записав. До сотні персонажів - і здублювали за шість днів. Сам дивуюся. Треба було б тижнів два.

Ще раніше - "Лезергедс" (забув, як називалося в українському прокаті). У головних ролях Дж.Клуні та Рене Цельвеґер. Перший мій досвід дубляжного режисерення (воно ж режисерування) для великого екрана. Думаю, що вдалий.