Поцілунок гарячий один,
Ніби сонце крізь прорвані хмари,
В поцілунку є серця сліди,
Сподіванок незбагненні чари.

Прихилися до мого плеча,
Подивися в замріяні очі,
Хай радіють, сміються серця
Серед прірви осінньої ночі.
Бо пролинуть, як вітер, роки,
Помарніють і личко, і брови,
І ніхто не потисне руки,
Не завмре в поцілункові знову.

В поцілунку і радість, і сум,
В ньому стріча, прощання й розлука,
Та збагне тільки той всю красу,
Кому в серце кохання постука.

Хай же знають тополі стрункі,
Нехай чують всі квіти навколо:
Поцілунки найкращі такі,
Що не гаснуть у серці ніколи.