Тут. Поруч. За стіною
Ніколи не помічали? жив чоловік
Ще до смерті почав тягнутися назад до землі, понурий і згорблений
Чоловік любив жувати мух
Іноді хрусткі крильця застрягали між зубів, і тоді він спльовував їх у калюжі, і вони відбивалися на небі зірками
Вечорами він пропускав крізь пальці воду, вона слухняно вислухувала всі думки
А потім відпускав її у землю пустих горщиків , у котрих багато років тому були квіти
Ранками йшов працюватиу затасканий цех. Варив труби
А вечорами наповнював порожню тару з-під дешевої випивки молодими каштанами
І любив перечитувати старі газети, їх виписувала його матір ще до його народження
Вони завжди видавалися менш брудними
А ще чоловік збирав фотографії світанків