Був вечір
Чоловік у туфлях стояв під снігом і тримав в обіймах оте гарно знайоме дівчисько
Йому колись казали, що як не хочеш втратити
- не випускай з обіймів
Знаючи її то мабуть і справді була найдієвіша порада
Зняв з її руки собі якийсь браслет
Бродили вечірнім Києвом
Молоді, п”яні, щасливі
Весь світ був у їх кишенях
Іноді дозволяли собі стати не в міру сентиментальними
Він не розумів говорять вони чи мовчать
Потім сиділи на сходах якогось закинутого будиночку і пили вино
Добре знайоме дівчисько задрімало на руках у чоловіка в туфлях
Їх розбудив перший трамвай
І ці лві сновиди побрели до Дніпра
Шкодували що не весна, що крига на воді
Вода – їх стихія
На набережній якісь робочі грали у карти
Вони чомусь підсіли до тих вдох чоловіків і про щось говорили
Чоловік у туфлях забив трубку
Вишневий запах ударив у ніс
І той смак оселився на вустах
А потім пішли на його квартиру з єдиним бажанням нарешті виспатися
Солодкий теплий сон серед вінілових пластинок_))