Чоловік у капцях сидів загорнувшись у якусь кофту
Він дивився на шматок що залишився від новорічного торту
Жодна фібра ніяким чином не жадала його доїдати
Теплий чай і той видавався більш симпатичним
А ще клонило на сон
На вписках навряд колись вдавалося гарно виспатися
Визначена невизначеність загалом задовольняла
Під столом стояла пляшка якоїсь води.
Вона тимчасово заміняла пиво
У дворі вила собака
Любив чоловік у капцях собак
Віддана тварина
Вона не знає мови
І все добіса просто
Вона не бреше
А от люди
Розуміння того, що брехня – це страх не спиняяло іноді від недостовірності сказаного
Закутувався у ковдру і у думки
Ставало так простіше
Календарі брехали що це новий рік
Але він знав , що рік НОВИЙ
Дивним чином знав що деякі речі змінять своє русло
Він того дуже хотів
Чекав
Він шукав своїми очами інших очей
Своїми руками інших рук
Але кімната знову виявлялася порожньою
Куди подіти цю невідповідність
Зима має проходити