під захистом теплої ковдри порослої весняними квітами, відкорковую вино
корок полетів прямо у бездну. у чиюсь душу. і почав битися повнокровним серцем. і Хтось почав жити. так і не знаючи, що його життя то залишки чийогось німого банкету
а потім з неба посипалися зорі. били по шибкам, аж до пронизливого дзеленчання скла
завалили вхід у будинок. прибиральник встав на годину раніше
поважний лікар-єврей пропустив чергування а бабуся не забрала ранкову пошту
а ти куриш на карнизі чужі думки загорнуті у свіжі новини і все думаєш, у який же колір розфарбувати нічне небо ЗАВТРА??