багато усього у голові

іноді бувають вечори ,коли майже на кожну фразу відповідь починається: "я про це сьогодні думала, ..."

про тих, кого люблю і про тих, кого ще любитиму. про те , що дуже багато болючих речей. і про те, що ж робити з тим, що не розуміємо один одного повністю і до кінця, що не знаємо усього і достеменно. а потім як нестає людини, Що ж з цим робити? * боюся цих думок*

і просто по те що буде. бо скільки ж усього хочеться.хоча б морозива і весни

і так багато-багато всього

але починала це писати ще з тим розумінням, що це той момент коли гарно-гарно, бо тіхто не переймає. і все добре

але за ці сім рядків встигла жахливо себе засмутити. про деякі речі нетреба думати "уголос"

головне я не знаю, на біса, я це сюди друкувала