тіло ходило і загубило власну свідомість
воно ходило впевнено і гучно та мало гарну головну на широких міцних плечах
голову ту любили жінки і не завжди сприймали чоловіки
а тіло ж любило дооовгі піші прогулянки
любило мапи і не любило міцну каву
але як йому намежало любило міцне пиво, міцну дружбу, міцні обійми але не міцну каву і не надто міцний запах парфумів
тіло стояло на березі річки і жбурляло каміння у воду, це нагадувало його не старечій пам"яті дитинство
воно пахло маминою яєшнею і грінками, котрі намагалися тілу зготувати його жінки
тіло не любило дзеркал і фітрин, труби і паркет йому були миліші для споглядання
воно не вміло проводити гідно вечори, але вміло бути наодинці
його самотність його рятувала
і воно ніколи не вірило газетам, і навіть ніколи не використовувало їх як наповнювач котячого туалету, бо і кота то ніколи не мало
щитина на його обличчі іноді була непобрита, але від цього посмішка здавалося на диво добрішою
воно сиділо на мостовій і намотувало на палець волосину, жіночу волосину, що якось опинилася у нього в кишені