якось непомітно, ненароком входиш у життя людей
якось зовсім випадково, але з2являється ще хтось хто знає твоє обличчя і ім"я і має спогад
великий, дрібний
і не чуєш того майже не сказаного "зачиняй за собою двері", тіко намагаєшся тихо витерти ноги
люди у твоєму житті
тиу чиємусь житті_)))
*світає, ще горять ліхтарі і деякі вікна. найповніший вранішній спокій. люблю цю змістовну тишу.
потяги чути*