в маленьких містах живуть маленькі люди (у маленьких людях живуть великі міста?)
у великих містах живуть маленькі мілкі люди
мегаполіси . урбанізація. механізація
дивне скупчення людей, що жодним чином їх не гуртує(єднає)
кожній мілко-дрібній людині у мегаполісі дали клаптик простору, але обмежили його стінами
людина вирішила що вона єдина-велика і самостійна
та кожного дня місто відригує безліч тих людей бодай у громадський транспорт
дрібно-маленьких людей позбавили стін, тоді вони самі стають стінами. як же то до болі добре читається на їх обличчях
вони завжди поспішають але ніскілечки не вміють розпоряджатися часом. чим більше поспішають тим більше пропускають
саме тому що вони постійно шукають
дрібно-маленькі люди впевнені , що у пошуку вони знаходять. якщо не бажане то хочаб очікуване
стінний спосіб життя надто рідко дає зрозуміти що пошук є прямою втратою
шукаючи ти не бачиш , що тобі дають
скупчення моралі, перевантаження надсвідомим - місто
знаходишся до людини так близько як не часто "у своєму житті", але не бачиш ігноруєш фільтруєш
у міліметрах між складками одягу є міцні стіни, місто навчило нас таскати їх на собі
від того "чуткі натури" кричать, що мегаполіс тисне на них
до біса вашу чуттєвість, залишайте стіни там де їм місце. хай же речі будуть речами
не шукайте. тут не знаходять. але вчіться брати. воно переповнене всим, а ми тілько і робимо що замуровуємо це все у переносні стіни. добре як залишивши цілину:"авось побачимо те на що таааак чекаємо"
відкривайте себе (відкрийте серце світу, світ же живе у серці) - навколо вас безліч усього. навколо вас люди, нагадайте ж нарешті їм що вони люди!
що ж буде з нами усіма, якщо ми так і не згадаємо, ЩО МИ ЛЮДИ??