Безпорадність перед чистим листом як невміння створювати
Недорезвинена критичність як невміння оцінювати
Недорозжате серце як невміння жити
.
Ми маємо незмащені двері і скрипучі душі, всі поєднання і порівняння нашого життя банальні і незграбні
Ми створюємо наше житят серед паперів, реклами і фаст фуду. Ми звикли так думати , бо нас цього навчили
Ми це проковтнули. Все життя ми це жуємо.
Підлітки хворі на максималізм і ще ряд побічних ускладнень, що тхнуть своєю ненормативністю кричать про зворотнє. Вони плюють у паперове життя своїх батьків з його розміреним жуванням, але все одно приходять до них по гроші.
Вони не навчені ані жити, ані виживати. Вони погано придатні до жування.
Неконструктивність свого часу (а іншого попросту і не мають) вони проводять волочучись.
Серед цих сумішей іноді трапляються люди думаючі. Горе цим людям. На їх плечі лягає усвідомлення всасної нікчемності та недорозвиненості і синтетичності світу.
У порядку виключення трапляються люди ходячі і навіть літаючі. Горе цим людям. У когож цілити і кому ж встромлювати палиці світу паперовому як не тим хто їздить і літає.
А хворі максималізмом підлітки розпинають портрети деяких з них і шкрябають їхні імена у всіх обгажених як наші думки підворітнях, зводячи тим саммим цілі життя ходячих та літаючих на нівець. Тож двічі горе тим людям.
Вибираючи ідею не шукайте біля неї натовпу, якщо вона зуміла задовольнити велику кількість голів, то певно вона позбавлена смаку. А як потішила велику кількість очей, то, мабуть, і сенсу.
Якщо ви знайшли добре протоптану і розчищену дорогу, не радійте легкісті свого шляху – легкістю такою найперше користаються хиби.
Якщо ви знайшли пророка, котрому вірять тисячі, не поспішайте питати у нього поради. Він мав добре вивчити ремесло повії, аби зуміти зодовольняти тисячі.
Якщо вам кричать, що життя, котре ви маєте, позбавлене сенсу, то не поспішайте хапапи сміття, що обабіч вашої дороги, наповнюючи життя ним. Краще обійдіть ту людину стороною і пошвидше. Час їй треба буде, щоб збагнути , що життя і є сенс (у цьому іноді виражається його беззмістовність).
Розпростайте руки та обніміть людину. У цьому і є життя. Не плюйте у папери і рутину, у них Є любов. Хіба без них ви б знали, що таке життя?
Життя Є. (факт)
Розплющщуйте очі і відкривайте вуха (не забувайте прицьому бачити і чути), адже його наявність вимагає від вас сприйняття.
Життя вміщує стіко сенсу скіко ви у нього його вкладети. Дном цієї часі є лише адекватність.
Я повірю вам , що ви маєте око відкритим, а мову щирою. Тоді викиньте прочитане. Негайне викиньте у смітник. Бо це є у серці вашому. Вмійте не лише його слухати, а і ним говорити. Живіть (ним).
(с)