Хто тобі навіяв, що любов-лиш мрія? Хто тобі намовив, що любов-основи?
Хто тобі нарадив, де любов-там зрада? Що любов це-згуба? Ти не вір їм люба. Ти не вір їм мила, бо любов-це крила. Не вагайся, нетреба, бо любов, як небо чисте і безкрає і таке грайливе. Хто живе й кохає той живе щасливо, тому сонце світить, навіть у незгоду. Наймиліша в світі серцю - насолода . Тож кохай не бійся, бо любов – що пісня, як ранкові роси, радості приносять, як бальзам лікує всі душевні рани, залюбки надіну я такі кайдани…