Ти чуєш як бринить душа? Вона стомилась від страждання, поранена вона бо ти удив моє кохання… торкнутися твоїх лодонь, відчути їх легке тремтіння, поринути немов у сон… та це лишень моє видіння. Якби була тоненька нить, маленька крихітка надії, то я вхопила б її в мить, аби збулися мої мрії… та мрії полетіли десь туди, де хтось когось кохає, де смутку й сліз немає геть, і де моя любов блукає… почуй мене, відчуй тепло нехай ростане твоє серце, бо вже стомилося воно, відкрий в душі своїй озерце… прошепочи мені ти знов слова кохання нехай розвіються як дим мої страждання…