Фотограф УНІАН Владислав Мусієнко революцію в Києві знімав з перших днів – з того самого моменту, коли декілька журналістів вийшли на Майдан Незалежності протестувати проти відмови Януковича підписати угоду про Асоціацію з ЄС.
З тих пір Владиславу довелось на власні очі побачити і спроби розігнати Майдан, перемовини мітингувальників та спецпризначенців, сутички біля адміністрації президента та на Грушевського, а також життя протестного руху в "мирний" час.
За два останні місяці у Владислава виробилася звичка щоночі прокидатися по декілька разів - перевіряти, чи не намагається Беркут знову розігнати Майдан, чи не виникли знову десь бійки та сутички.
Одна з них – ніч з 10 по 11 грудня - запам'яталась йому особливо.
"Я прокинувся вночі, включив новини і побачив як рухаються ці чорні та помаранчеві кульки. На екрані монітору це все виглядало моторошно. По дорозі у центр я бачив, як велика кількість людей бігла на Майдан, знаючи, що там розгін. Вони бігли з таким відчуттям, ніби боялись спізнитись", - пригадує Владислав.
[600x400] |
Ніч напередодні свята Святого Миколая на Майдані |
[600x400] |
Столичні молодята вирішили завітати до одного з наметів Євромайдану |
Серед його фото важко віднайти портрети.
Фотограф пояснює – це тому, що йому важко виокремити якогось одного мітингувальника з-поміж інших: "Мене настільки вражають ці події, що хочеться фотографувати їх широким кутом. Я не можу змусити себе знімати портери. Для мене ця революція – єдиний організм, не можу виділити когось одного".
Втім, деякі індивідуальні речі у пам'яті фотографа відклалися.
"Якось під час подій на Грушевського, коли все палало, я підійшов до одного чоловіка – він був в оригінальній масці. Запитав, чи можу фотографувати. Він відповів – допалю і сфотографуєте. Навколо все палає, димить, а людина допалила, акуратно загасила недопалок і кинула в діжку! Це було зроблено не спеціально – просто видно, що людина інтелігента, вона не звикла смітити на вулиці", - ділиться враженнями фотокореспондент "УНІАНу".
Окрім захоплення Владислав, останнім часом, почав відчувати і страх.
"Я бачу, що люди не збираються розходитися. І я бачу,що немає жодних спроб піти з ними на діалог. Від цього мені страшно".
[600x400] |
Не тільки футбол та пінг понг - вночі мітингувальники грають у шахи просто неба |
[600x400] |
В шоломі працівника міліції відбивається революція |
[600x400] |
Сутички під будівлею Києво-Святошинського районного відділку міліції |
[600x400] |
Поранений беркутівцями екс-міністр Юрій Луценко |
[600x400] |
На Хрещатику встановлюють сторожову вежу |
[600x400] |
Охоплені вогнем автобуси на вулиці Грушевського 19 січня |
[600x400] |
Від гранат та куль на Грушевського мітингувальники захищались чим могли |
[600x400] |
20 січня -ранок після виснажливого протистояння |
[600x400] |
Автомобільні шини, які підпалювали мітингувальники на Грушевського, назавжди залишаться серед символів протесту |
[600x400] |
На Грушевського облаштовують димову завісу від силовиків з підпалених автомобільних шин |
[600x400] |
Коктейлі Молотова нерідко проливалися на самих мітингувлаьників |
[600x400] |
Лід та полум'я - шини горять, понівечені авто замерзають |
[600x400] |
Погляд революціонера - стомлений, але ясний та твердий |
[600x442] |
Екіпіровка самооборонців з Грушевського |