Сьогодні деньок починався дуже раненько. Прокинувся від болях в нозі в 4 ранку і до 6 вже спати не міг. Але потім заснув під шум Васіних розмов невідомо з ким, він вночі сам з собою розмовляв. не можу сказати що мені це сподобалось, але було досить кумедно згадувати потім. Остаточно проснувшись в 9 годині попробував розбудити Васька, після довгих спроб Вася відкрив один глазік і аж після цього проснувся. Коли він поїхав опять напала на мене вчорашня хвороба - сум, одинокість і коти на душі. Добре що потім приїхав мій староста (Назар Будинкевич) і хоч трохи я розвіявся розмовами з ним. А потім знову ж таки плятьська одинокість, в душу гризе не визначеність, перший раз ненаю що мені робити. добре ввечері була на звязку моя найкраща подруга - МАМА, поговорив з нею і зразу стало на серці легше, зрозумів що не все так погано і комусь ще гірше, але проблеми добавляють нам досвіду і попереджають повторення помилок, хоч який би він не був гіркий. Шкода, звичайно але тепер в моїх очах любима людина втратила довіру, я довірився, але людина не відчула цього і підвела дуже мою довіру.