Страшенно люблю свій мінливий настрій в моменти, коли поганий поступається місцем хорошому.

В мене осінь. Осіння музика, і я осінню нагадую більше. Чи, може, грудневу Настю.. Ні, таки ранньосінню.

Мені подобалась та Настя, мені подобалось нею бути.

Може, вийде майже так.

Хоча, раз я змінилась - то так треба. І воно добре. Бо вони визначеніше.

Раніше я боялась змін. Та ні. Краще зміни. Хоча, звісно, хороше, що в мене є, втрачати не хочу, таке втрачати нікому не хочеться.

Північ. У звичку увійшло загадувати одне і теж бажання.

Вчора була в гостях у Хайдена та Яго. Це мої улюблені герої чоловічої статі, справді. Вони в мене самі живуть, якими б їх не уявляла з самого початку, але все не так виходить. Вони самі живуть, а я лише спостерігаю. Восени взагалі було враження, що у мене два життя, що там вони завмерли і чекають мого повернення, щоб жити далі. І зараз таке ж, тільки слабше, із Незнайомкою та Принцом. Дивна казка виходить. Я люблю дивні казки.

Ось. Багато якось всього виявилось.

Сніг намагався падати. Ми тут оцінили, ага =)