Їх тут є двоє. Страшенно далеких і абсолютно чужих. А ще - повністю незнайомих. Принаймні я вважаю так, хоча, прочитавши пости людей, переважно можна багато про них дізнатись. Я для них - одна з тих, хто читає їх щоденники. Мабуть, ні більше ні менше. Перфект Стренджер. І, власне, ці двоє для мене мали б бути такими ж.

  Та тільки чомусь коли перевіряю пошту, листи з їхніх щоденників читаю першими і завжди. І не хочу уявляти реакцію на це. Я поки що краще одною з багатьох...

  А вам - дякую. не факт, що прочитаєте - але байдуже. То приємно все рівно, вперше приємно.

*і звідки то в мені взялось? О_о*