Знаєш, як було б чудово? Було б чудово любити мене, і не соромитись цього, і гордитись цим. Якщо б я теж любила тебе - а я вже напевно зможу - то було б справді чудово. В мені стільки ніжності, що не розхлюпується (сволота!) і не розсіюється, і накопичується, що, мабуть, було б добре обом - мені легше, тобі тепліше. В мене стільки прагнення розуміти і одержувати як мінімум вдячність за це, що я могла б постаратись зрозуміти якщо не все, то багато. В мені стільки всього намішалось, що я сама дивуюсь - а що ж ви всі, якби побачили це?

  Так, було б чудово любити мене. Тобі б напевно сподобалось.